Дальня путь лежить
Через хмари і небес блакить,
Там в чужім краю
Не знайде вона любов свою,
Бо вбиває золото красу.
Приспів:
Вона була подібна до сонця -
Принцеса луків.
Вона одна володарка лісу -
Тварин і птахів.
Зростаючи в некошених травах -
Серед лілей.
Вона була променем світла -
Серед людей.
Тільки не знайшла
Все, до чого прагнула душа.
Золото й парча
Залишили обпік на плечах,
І отруту смерті на устах.
Приспів:
Вона була неначе дитина -
Принцеса луків.
Вона одна володарка лісу -
Тварин і птахів.
Зростаючи в некошених травах -
Серед лілей.
Вона була дитиною світла -
І світлом людей.
Але ніхто не в силах згасити сонце
В безодні зла,
Ніхто не всилах спинити розталь.
Вір, я жива...